Что такое пунктограммы в русском языке?

Знаки препинания

Первая пунктограмма русского языка — знак препинания, устанавливаемый в конце предложения. Здесь можно поставить точку, вопросительный и восклицательный знаки, многоточие. Какой именно символ появится в конце зависит от цели высказывания. По выбранному знаку препинания предложения делятся на три группы (повествовательные, побудительные, восклицательные).

С помощью вопросительных предложений можно получить необходимую информацию: «На улице холодно?», «Дождь идет?», «Зонтик брать?», «Одеть сапоги?».

Они произносятся с повышением тона в конце предложения и чаще всего заканчиваются вопросительным знаком.

В конце повествовательных предложений, которые передают информацию, не сопряженную с сильными эмоциями, ставится точка или многоточие (в случае недосказанности): «На улице светит солнце». Фразы, призванные передать эмоции и чувства, заканчиваются восклицательным знаком: «Как хорошо вокруг!».

В побудительных предложениях выражают просьбу, требуют, заставляют сделать что-либо: «Встань», «Иди прямо», «Поверни налево», «Посмотри наверх». Здесь также возможно поставить восклицательный знак.

Для того чтобы подчеркнуть эмоции говорящего, в конце может быть поставлено одновременно два знака: «Ты еще не ушел!?».

Примеры

Для пунктуационного разбора используются либо предложения со вставленными знаками препинания, либо предложения, в которые самостоятельно нужно вставить знаки препинания и объяснить их.

Он думал о том, (1) как все прекрасно. (2)

1 – запятая разделяет части сложного предложения: придаточное предложение от главного.

2 – точка – знак завершения в конце повествовательного предложения.

Небо кажется фиолетовым.

1, 2 – запятые отсутствуют, так как «кажется» – сказуемое, а не вводное слово.

3 – точка – знак завершения в конце повествовательного предложения.

Следующий образец пунктуационного разбора позволяет увидеть группировку знаков препинания по функциям:

Он видел, как девушка кормила голубей, слетевшихся к ней, как беззаботно было на улице.

1, 3 – запятые разделяют части сложного предложения: придаточные предложения от главного.

2, 3 – запятые выделяют обособленное согласованное распространенное определение, выраженное причастным оборотом.

4 – точка – знак завершения в конце повествовательного предложения.

Что мы узнали?

Пунктуационный разбор направлен на анализ знаков препинания. Он учит не только видеть пунктограммы (первый пункт плана пунктуационного разбора), но и объяснять причины, по котором поставлен или не поставлен той или иной знак препинания (второй пункт плана пунктуационного разбора), а также функции, которые выполняет определенная пунктограмма (третий пункт плана пунктуационного разбора).

Тест по теме

1. Вопрос 1 из 5

   На что направлен пунктуационный разбор?

   • Анализ знаков препинания в предложении, правила их постановки и их функции
   • Анализ звуков слова
   • Анализ словообразовательной цепочки
   • Анализ состава слова

Начать тест(новая вкладка)

Знаки выделения

Знаки выделения (запятые, скобки, тире, двоеточие, кавычки) демонстрируют другие примеры пунктограмм и выполняют следующие функции:

1. Обособление определений, обстоятельств, дополнений, приложений, уточняющих единиц и конструкций: «Завтра, в 9.00, мы отправимся наслаждаться красотами реки, нежно уносящей свои волны в безбрежное море».

2. Выделение вводных слов, словосочетаний, предложений, вставных и уточняющих конструкций: «Наверное, завтра будет плохая погода».

3. Постановка знаков препинания в предложениях с обращением: «Никита, вымой посуду, вынеси мусор и жди меня у магазина».

4. Пунктуационное оформление на письме предложений с чужой речью: «Он сказал, что завтра будет холодно».

Игнорировать постановку знаков препинания невозможно, потому что ни один смайлик не может передать на письме эмоции устной речи так, чтобы они были понятны всем людям, владеющим русским языком. Что такое пунктограммы необходимо знать наряду с орфограммами, чтобы научиться правильно оформлять свои мысли на письме.

Відповідей: 5

Найкраща відповідь

Пунктограмма- це застосування необхідних письмових знаків пунктуації або їх відсутність, в кожному конкретному словосполученні або окремому пропозиції, відповідно до прийнятих в даній мові, до правил пунктуації.

Пунктограми бувають трьох типів:

-графічний знак пунктуації;

-пробіл;

-поєднання знаків пунктуації.

на питання:

Під пунктограми розуміють ті умови і випадки постановки різних знаків пунктуації в пропозиціях, які традиційно визнані закономірними. Практично, майже кожен пробіл між двома словами, а також пробіл між двома пропозиціями можна назвати місцем для пунктограми.

У шкільних курсах часто плутають два поняття: місце постановки розділового знака та правило його постановки. Цього робити не потрібно. Пунктуаційних правило — це одна з умов правильного використання розділових знаків. пунктограми — конкретний випадок застосування цього правила.

Все це можна назвати грою термінів. Можливо, але тим не менше, поняття «пунктограми» не скасоване, воно з’явилося в середині 70-х років 20-го століття і існує ось уже 40 років.

на питання:

Конкретний приклад використання пунктуаційних правила це і є пунктограми.

Кілька прикладів:

По-перше це знаки пунктуації в кінці речення.

По-друге розділові знаки між однорідними членами.

По-третє розділові знаки в Складносурядні пропозиції.

По-четверте розділові знаки при оформленні прямої мови і цитат.

на питання:

Конкретний випадок застосування пунктуаційних правила і є пунктограми.

Для прикладу. Розділові знаки в кінці речення це пунктограми.

Розділові знаки при звертаннях теж пунктограми.

Розділові знаки при оформленні прямої мови і цитат тобто виділення монологів, діалогів в тексті теж пунктограми.

на питання:

Пунктограми — це конкретний випадок застосування пунктуаційних правила.

перелік пунктограми

1. Розділові знаки в кінці речення.
2. Тире між головними членами пропозиції.
3. Тире в неповному реченні.
4. Розділові знаки між однорідними членами.
5. Розділові знаки при однорідних членах з узагальнюючими словами.
6. Розділові знаки при відокремлених визначеннях.
7. Розділові знаки при відокремлених додатках.
8. Розділові знаки при відокремлених обставинах.
9. Розділові знаки при відокремлених додатках.
10. Розділові знаки при уточнюючих членах пропозиції.
11. Розділові знаки при порівняльних оборотах і конструкціях з союзом як.
12. Розділові знаки при звертаннях.
13. Розділові знаки при вступних словах, вступних і вставних пропозиціях, словах-реченнях ТАК, НІ, вигуках.
14. Розділові знаки в Складносурядні пропозиції.
15. Розділові знаки в складнопідрядні речення.
16. Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні.
17. Двокрапка між частинами безсполучникового складного речення.
18. Тире між частинами безсполучникового складного речення.
19. Розділові знаки при оформленні прямої мови і цитат.
20. Використання лапок.

на питання:

Відповіді

Навчання